Дощ із наших бажань

У серпні дуже часто можна спостерігати так званий "зоряний дощ". Скелко запросив мене поспостерігати за цим цікавим явищем. Він сказав, що я маю добре виспатись, приготувати блокнот і ручку, прийти до нього після 12 години ночі, коли на вулиці вимкнуть усі ліхтарі. Я подумав і приготував ще парасольку!!! Адже, коли іде дощ, варто сховатись під захист парасольки. Побачивши мене, Скелко здивувався:

- Незнайко, а парасолька тобі для чого?

Почувши мою відповідь, Скелко пояснив мені, що зоряний дощик - це умовна назва. Насправді усі зорі залишаться на своїх місцях, а спостерігати ми будемо за  метеорним потоком. Поки ми чекали, щоб вимкнули усі ліхтарі, Скелко розказав мені, що люди придумали гарну прикмету загадувати бажання під час того, як спостерігаєш метеор. І хоча ця прикмета лише тільки прикмета, але яка гарна і красива) А ви спостерігали, як зорі "падають"?

Куди поділося півмісяця?

Дізнавшись багато цікавого про Сонце, я вирішив, що і Місяць так само зоря. І взагалі усі тіла, які спостерігаємо у нічному небі - це зорі. Але чому, наприклад, Місяць не гріє, як Сонце?  І чому вночі, коли зірок багато, не так тепло, коли світить одна зірка Сонце? Куди дівається їхнє тепло? Виявляється, Місяць - холодне тіло, яке не випромінює власного світла.  Про це мені дуже докладно розповів Скелко. Він, навіть показав Місяць у свою величезну трубу, яка називається телескоп. Це було надзвичайно цікаво, адже ми роздивились, як виглядає Місяць і побачили, навіть там так звані кратери, деякі з них  Скелко  називав "морями", а деякі "горами". Але ці моря і гори зовсім-зовсім не подібні на земні. Через тиждень я знову захотів поспостерігати за Місяцем. Але Місяць став меншим.

- Скелко!!!, - закричав я, - Місяць кудись тікає!!!! Він зменшується! Скоро від нього залишиться тільки половина!

- Ні, - відповів астроном, - Просто ми перестали бачити неосвітлену Сонцем частину Місяця.

Скелко розповів про Місяць багато цікавого! Тепер я знаю, що Місяць - не просте небесне тіло, це супутник нашої Землі.

Від Сонця відвалився кусок і летить до нас!!!

Доброго дня, дорогі діти! Мене звати Незнайка, живу я разом із своїми друзями-коротульками у Квітковому місті. Одного разу зі мною трапилась дуже неприємна історія. Я йшов по полю і раптом...  раптом  я відчув страшенної сили удар по голові! У мене аж в очах потемніло спочатку, а коли я підняв голову, то побачив, що нікого довкола мене немає, щоб так вдарити. І тоді я задер голову догори. І тут... я  побачив, що у небі яскраво світить сонце. Довго дивитись на сонце, звісно,  неможливо, але мені здалося, що воно ніби стало меншим у розмірах. Невже від нього відвалився кусок і летить на Землю??? Я був впевнений, що на голову мені впав шматок, який відколовся від Сонця.  Коли я поділився своїми побоюваннями з іншими коротульками, вони почали сміятись. Мені було дуже-дуже образливо. І я вирішив дізнатись більше про Сонце та інші космічні тіла, щоби переконати всіх, що я правий! Знайка повідомив мені, що Сонце - зірка. Смішний цей Знайка))) Як Сонце може бути зіркою??? Зорі світять вночі,  вони маленькі і зазвичай яскраво-синього кольору. А Сонце яскраве і жовте. Воно буває тільки вдень. Щоби переконати Знайку у тому, що Сонце не може бути зіркою я завітав до астронома Скелка і дізнався, що Сонце - це величезна розпечена куля. Скелко порадив мені прочитати дуже цікаву статтю про Сонце. Ех, виявляється, що Знайка знову правий! Але мені стало дуже цікаво дізнатися про космос більше, у цьому блозі я буду розповідати про свої спостереження за зоряним небом. Приєднуйтесь, друзі!